№1

В той день коли твій голос згас

І серце перестало битись

Став самим страшним днем для нас

І ми не можем з цим змиритись.

№2

Пройдуть роки, спливуть тумани,

Над світом знов зійде зоря.

Та не зітруться ті всі рани,

Що принесла нам смерть твоя.

№3

Пішов(шла) від нас ти дуже рано

Ніхто не зміг тебе спасти

В серцях наших глибока рана

Поки живі ми – з нами Ти.

№4

Ніхто тебе спасти не міг,

Пішов з життя ти дуже рано,

Залишив смуток і печаль

В серцях лишив глибоку рану.

№5

Твоїм теплом були

І ласкою зігріті,

Ми поховали тут

Все найдорожче в світі,

Від всіх життєвих мук

Душа твоя спочине,

А пам’ять і любов до тебе

Ніколи не загине.

№6

Жаль серце стискає,

Гірко плаче душа

Більшого горя немає,

Як втрата твого життя.

№7

Ми кажем Вам спасибі, рідна мамо!

Бо Ви вказали шлях, яким у світ іти

Через століття до вершин високих

Ваш образ в серці будемо нести.

№8

Як тяжко повірити в горе

Як тяжко признатись собі

Що тіло твоє для спочинку

Навічно віддане землі.

№9

Тебе нещастя від сім’ї забрало

То спи спокійно у могилі цій

В житті тебе любили, поважали,

А зараз серце крає горя біль.

№10

Є сила що може забрати з життя,

А з пам’яті рідних – ніколи.

№11

На думці ще трохи пожити було

Та сонце сховалось, за хмари зайшло.

№12

Як прийдете на могилу

Низько поклоніться

І за мою душу

Щиро помоліться.

№13

Під им хрестом моя могила,

Де буду вічно спати я.

Згадай і ти мене моя родино

Колись між вами жив і я.

№14

Як рано затихли уста

Як швидко закрилися очі

Без тебе сумує сім’я

Сумує щодня і щоночі.

№15 (дитячий)

Одною квіткою земля бідніша стала

Одною зіркою багатші стали небеса.

№16

За ніжність, щирість і любов,

За працьовиті Ваші (твої) руки.

Низький складаємо уклін –

Дружина, діти та онуки.

№17

Хай зігріють твою домовину, сонечко вдень, а  місяць вночі,

спи спокійно наша мамо, бабусю, вічна і добра пам’ять тобі.

№18

Серце стиснуте від болі, і смуток у нас на очах.

Ти навіки пішов із свого дому, лишив нам пам’ять і печаль.

№19

Прожив ти, дуже мало, життя пізнати ти не встиг.

Трагічний став весняний день, коли тебе не стало.

Розпорядилась доля так, життя твоє забрала.

Рану душі і серця біль, для нас усіх завдала.

№20

Остання шана чоловіку, батьку, дідусю

№21

У розквіті віку твого молодого,

Навіки закрилися очі твої.

Залишили смуток, біль серя і сльози.

А в пам’яті нашій ти вічно жива.

№22

В той день, коли (зима, весна, літо, осінь) настало

І серце так хотіло жити.

Тебе ріднесенька(ий) не стало

І ми не в силах щось змінити.

№23

Твоїм теплом були  і ласкою зігріті,

Ми поховали тут все найдорожче в світі,

Від всіх життєвих мук, душа твоя спочіне

А пам’ять і любов до тебе ніколи не загине.

№24

Ти був твердиня нашої хати

Ти був у всьому голова.

Як же, нам любий тяжко забути.

Змиритись з тим, що тебе вже нема.

№25

Спи синочку дорогий, сумно нам без тебе,

Не приходиш ти до нас, тільки ми до тебе.

№26

Вогонь життя раптово згас,

Печаль і смуток серце ранить,

Низький уклін тобі від нас

І вічна пам’ять.

№27

Ти чесно жив, любив життя.

І ось пішов у небуття.

Та залишив ти світлу пам’ять

І вічно будеш, любий з нами

№28

Нашу радість і надії, доля зла підстерегла

Замість успіху, радості – біль, скорботу принесла.

№29

О, мама! Вот уже недолго и вечность желанная

сменит тяжолый твой жизненный путь,

Там за любовь, тебе, многострадальная,

Ангелы лучший венец принесут.

№30

Ніхто тебе, спасти не зміг,

Пішла з життя ти дуже рано.

Залишила смуток і печаль.

Всерцях лишилась глибока рана.

№31

Нехай вітер тебе заколише,

Ніжну пісню співають пташки.

Спи спокійно – ми будем молитись

За спасіння твоєї душі.

№32

Як жити тепер нам без тебе,

Дитино моя рідна,

В душі зосталася пустота

І біль нестерпна.

№33

Ти пішов(ла) від нас у вічність

Але пам’ять про тебе

Ніжність і доброта твого серця

Назавжди залишаться з нами

№34

Все так раптово зникло –

Любов, надія, майбуття…

№35

Ти пішов(ла) у небуття…

Але назавжди залишивя(лася) у нашій пам’яті.

№36

Ще трохи пожити

У думці було.

І, мабуть, пожив би,

Так сонце зайшло…

№37

Ти пішов(ла) на вічний спокій

Що Бог тобі приготував

Без тебе нам тяжко на землі

Та вірим, що зустрінемось в небі.

№38

Земля не тяготи його собою

Він (вона) так любив(ла) життя

І дорожив(ла) тобою,

Завчасно сонечко його (її) зайшло

Як матір рідна надай йому (їй) тепло.

№39

Серце стискається сильно,

Гірко плаче душа.

Більшої втрати не має,

Як втрата Вашого життя.

№40

Вічна пам’ять і гірка біль втрати,

Назавжди лишиться в наших серцях.

№41

Господь покликав до себе і мене

І жоден гріх мій, знаю, не мине.

Молітеся за мене на землі

Єдине, що потрібно ще мені.

№42

Ти вічний сон – наш вічний сум.

№43

Від нас пішов(ла) ти дуже рано.

В душі лишив(ла) болючі рани.

Не змиють горя часу ріки,

Ти в нашій пам’яті навіки.

№44

Прохожий ты идеш, но ляжеш так как я

Присядь и отдохни, на камень у меня

Сорви былинки и подумай о судьбе…

Я дома – ты в гостях, подумай о себе!

№45

Зупинись біля могили

Тут лежить батько милий

І не ходить по кісточках

Він давно вже вдома, а ми в гостях.

№46

Є Бог, є світ – вони живуть вовік

Людське життя коротке

Але безсмертний стане чоловік,

Що світ любив і вірив в Бога.

№47

Тим журавлям нема чого журитись

Старий вожак додому приведе

А ось мені вже буде тільки снитись

І молодість, і літо золоте.

№48

Не  плачте родные, не плачте друзья.

Ко мне вы придете, я к вам – никогда.

№49

Ты очень жить хотела, но так уж суждено –

Твоя свеча сгорела, а сердце людям отдано.

№50

Пам’ять про тебе – цей чорний грані

Дивлюсь на могилу і серце болить

І гірко заплачу дрібними сльозами

Чому тебе рідна(ий) немає між нами.